ВУЗ ШАГ

Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 340 комбінованого типу" Дніпровської міської ради

  





Сторінка психолога

 
 

 

v Проводить психодіагностичну, психопрофілактичну, корекційну роботу з дітьми;

 

v Надає методичну допомогу дефектологам та вихователям з питань складання корекційних програм індивідуального розвитку;

 

v Консультує батьків з питань розвитку, виховання та навчання дітей.

 

 

ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ

ЕНУРЕЗ

Енурез — нетримання сечі в дитини.

Причини:

  • виховні впливи, що принижують гідність дитини;
  •  насильство над особистістю дитини;
  •  початок відвідування дитячого садка;
  • конфліктна ситуація в родині, не­згоди;
  • поява в родині другої дитини,  по­чуття ревнощів може призвести до ре­акції протесту;
  • різні типи темпераменту в матері й дитини у спілкуванні призводять до пе­ревтоми;
  • захисна реакція — глибокий сон.

Як треба поводитися з дитиною, яка страждає від енурезу?

  1.   У жодному разі не карати й не сва­рити.
  2.   Ніколи не дорікати.
  3.   Робити вигляд, що нічого страшного не сталося.
  4.   Уселяти віру в себе.
  5. Не давати замикатися на своїй про­блемі.
  6.   Розвивати почуття впевненості в собі.
  7.   Заохочувати гратися з однолітками.
  8.   Заспокоювати й підбадьорювати.
  9.   Зайвий раз не демонструвати перед дитиною свою охайність.
  10. Зробити все можливе і неможливе, щоб у малюка не було комплексу непов­ноцінності.
  11. При народженні другої дитини дати зро­зуміти, що дитину люблять так, як і раніше.
  12. При бурхливій реакції протесту вико­ристати метод ігнорування (наприклад, тобі подобається ходити мокрим — будь мокрим).
  13.   Не забувати про метод заохочення (коли прокинеться сухим — зробити йому щось при­ємне).
  14. При нічному нетриманні сечі привчати спати на спині.
  15. Не давати пити на ніч багато рідини, дай­те кілька ложок солодкого сиропу.

16. Відгороджувати сонну дитину від сторон­ніх звуків і шумів.

Як не треба поводитися з дитиною, яка страждає від енурезу?

  1. Постійно нагадувати, що малюк гірший за інших дітей.
  2. Уселяти почуття неповноцінності.
  3. Змушувати прати свої простирадла і штан­ці й самому розвішувати їх.
  4. Соромити й карати, особливо при сто­ронніх.
  5. Придушувати віру в себе.
  6. Кожним жестом підкреслювати нелюбов до малюка.
  7. Демонстративно нагадувати йому про свою охайність.
  8. При народженні другої дитини змушувати виконувати роль прислуги немовляти, не звер­тати на нього уваги.
  9. Давати пити перед сном багато рідини.
  10. Якщо енурез у дитини чомусь затягуєть­ся, необхідне втручання фахівців: невропато­лога, психіатра, психолога, уролога.

КОЛИ ДИТИНА ЗАЇКАЄТЬСЯ

Причини:

     •  заїкуватість уперше може з'явитись у два роки, коли дитина бурхливо освоює фразову мову й виражає свої думки вже не односкладо­во, а реченнями, для складання яких вона має робити паузи, щоб дібрати необхідні слова;

  • у три роки причина заїкуватості — враз­ливість дитини, підвищена емоційність;
  • приводом для заїкуватості може бути «бо­ротьба» з упертістю, коли батьки мріють пере­робити маля;
  • розлука з мамою, коли малюка оформлю­ють у дитячий садок, і він боїться, що мама його залишить;
  • коли в будинку з'являється друга дитина, а перша мріє повернути увагу батьків, змусити їх, як і колись, турбуватися про неї;
  • коли батьки самі в дитинстві були заїкуваті, якщо вони невиразно й дуже швидко говорять так, що маля не встигає за їхнім темпом мовлення;
  • коли дитина замкнута й сором'язлива у спіл­куванні, а батьки ходять із нею весь час у гості.

Як треба поводитися з дитиною, яка по­чала заїкатися?

  1. Узяти себе в руки й не панікувати.
  2. Спробувати розібратися в причинах де­фекту.
  3. Ліквідувати їх.
  4. Створити вдома спокійну обстановку.
  5. Не сваритися при дитині й не конфлікту­вати.
  6. Оберігати малюка від бурхливих емоцій.
  7. Виключити гучні ігри та дитячі компанії.
  8. Зменшити інтелектуальне навантаження.
  9. Допомогти позбутися страхів.
  10. Сформувати впевненість у собі.
  11.   Знайти тактику правильного виховання.
  12. У сім'ї має бути єдиний стиль виховання.
  13. При народженні другої дитини приділяти первістку максимум уваги.
  14. Навчити малюка правильно спілкува­тися.
  15. Почекати з оформленням у дитячий са­док.

16.   Послабити нервове напруження.

  1.     Відволікати його від мовного дефекту й не фіксувати на цьому уваги.
  2.     Говорити в присутності дитини повільно й тихо.
  3.     Підвищувати загальну опірність його ор­ганізму для профілактики різних захворювань.

 

Як не треба поводитися з дитиною, яка заїкається?

  1. Підкреслювати занепокоєння.
  2. Акцентувати увагу на дефекті й у присут­ності дитини жаліти її.
  3.    Панікувати.
  4.    Змушувати по декілька разів правильно вимовляти слова.
  5. Передражнювати дитину.
  6.   Постійно залучати до бесід і розмов.
  7. Заохочувати гучні товариства.
  8. Сваритися, конфліктувати.
  9. Лякати.
  10. Збільшувати інтелектуальне наванта­ження.
  11. Пам'ятайте, що термін звільнення від заї­куватості багато в чому залежить від вас.