ВУЗ ШАГ

Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 340 комбінованого типу" Дніпровської міської ради

  





Сторінка методиста

   Організація освітнього процесу  в ДНЗ

 

№340

ЗВІТ ЗАВІДУВАЧА

 

 

    У 2016-2017 навчальному році в дошкільному закладі працювало 11 груп: 1 група раннього віку та 10 – дошкільних (з яких 4 групи – для дітей з вадами зору та 2 групи – для дітей з порушенням психологічного розвитку).

 

Упродовж 2016-2017 навчального року педколектив працював над такими річними завданнями:

 

1.     Продовжити роботу з формування соціально – моральних почуттів дошкільників  в контексті обласної науково – методичної проблеми  освітніх стратегій соціалізації особистості громадського суспільства.

 

2.     Формувати комунікативно-мовленнєві уміння дітей дошкільного віку у співпраці з батьками.

  1. Розвивати художньо-естетичні здібності дошкільників шляхом впровадження нетрадиційних технік образотворчої діяльності
  1. Створювати оптимальні умови для спільної корекційно – педагогічної роботи дефектологів, вихователів, батьків з фізичного, психічного соціального розвитку дітей з вадами зору та з порушеннями психологічного розвитку.

Головною турботою колективу було забезпечення умов для ефективної організації життєдіяльності дітей, охорони та зміцнення їх здоров’я. Упродовж всього року з дітьми систематично проводилися різні форми фізкультурно-оздоровчої роботи. Так, 2 рази на тиждень діти кожної вікової групи мали фізкультурні заняття, які проводилися фізичним керівником разом із вихователями. Також щодня вихователі організовували оптимальний руховий режим на прогулянці (рухливі та спортивні ігри, праця на свіжому повітрі) та у приміщенні (фізпаузи, фізкультхвилинки).  Систематично, (2  рази на місяць), педагогами ДНЗ (фізичним керівником, вихователями, музичними керівниками) організовувались дитячі спортивні свята та організовувались Дні Здоров’я, упродовж яких відмінялися традиційні заняття та проводилися музично-спортивні свята, активні форми відпочинку дітей на свіжому повітрі та у приміщенні   У літній період організація фізкультурно-оздоровчої роботи мала свої особливості: усі форми педагогічної взаємодії з дітьми проводилися на свіжому повітрі. Щоденно діти залучались до ігор-розваг із природним довкіллям (водою, піском, сонцем, повітрям) екскурсій (у межах території ДНЗ), музично-спортивних розваг - що позитивно впливало на стан фізичного та емоційного здоров’я дитини.

Упродовж  навчального року щодня значна увага приділялась організації безпеки життєдіяльності дитини. Згідно до плану проводилися тижні безпеки дитини, під час яких діти більш детально знайомилися з правилами безпечної поведінки у природному довкіллі та спільних місцях, особливостями поводження із побутовими приладами та інше. Усі знання надавались дітям виключно у вигляді ігор, співбесід, розваг із використанням великої кількості наочності, художніх та музичних засобів. Інформація про здоровий та безпечний спосіб життя поширювалась також серед батьків засобами наочних матеріалів, групових консультацій, бесід з медичним персоналом, залученням до участі у спільних з дітьми розвагах. Крім традиційно запланованих заходів, що відбиваються у річному плані, над проблемою безпеки життєдіяльності працювала творча група дошкільного навчального закладу. В наявності багато наробок з даної проблеми: конспекти занять та бесід, розробки консультацій для батьків, анкети, поради та багато іншого матеріалу.

Впродовж навчального року фізичний керівник проводив обстеження фізичного стану дітей, їх уміння якісно виконувати основні рухи (з бігу, стрибків, кидання). За сумою балів оцінку «відмінно» одержали 21 % дітей, «добре» - 48 %, «задовільно» - 17 %, «незадовільно» – 14 %. Отже, задовільні оцінки одержали  86 % дітей.

 

  В ДНЗ працюють 6 груп для дітей з особливими потребами: 4 групи – для дітей з вадами зору та 2 групи – для дітей з порушенням психічного розвитку. В дошкільному закладі створені матеріальні та організаційні умови для корекційно-педагогічної роботи. З дітьми працюють педагоги-спеціалісти (вчителі-дефектологи, вчителі- тифлопедагоги, вчителі-логопеди, психолог, медична сестра-ортоптистка). Особливістю педагогічної роботи з дітьми спеціальних груп є постійний взаємозв’язок між вихователями, спеціалістами та батьками з питань розвитку, виховання та навчання дітей, забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини, визначення динаміки її розвитку. Усі види спеціально організованої діяльності проводилися тільки у формі індивідуальної роботи або роботи у малій підгрупі. Друга половина дня використовувалася вихователями для додаткової індивідуальної роботи з дітьми за порадами вчителя-дефектолога. Діти, що мають вади зору, щоденно відвідували заняття із медсестрою-ортоптисткою (за призначенням дитячого лікаря-офтальмолога).

Аналіз результатів освітнього процесу має такі дані. Наприкінці навчального року вихователі провели діагностування дітей за показниками компетентності, визначеними програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина». За даними діагностики проявляють компетентність в повній мірі – 19% дітей, в достатній мірі –  58 %, недостатньо – 23 %.

 

Впродовж навчального року з педагогічними працівниками дошкільного закладу систематично проводилася методична робота з підвищення кваліфікації педагогів: консультації, семінари-практикуми, колективні перегляди занять, педради, організація виставок методичної літератури, ведення зошитів з самоосвіти. З метою вдосконалення професійної майстерності та розвитку творчої активності педагогів використовувалися різні форми методичної роботи: обмін досвідом, рішення проблемних педагогічних ситуацій, презентації вихователями власних наробок, огляди новинок методичної літератури, педагогічні практикуми, психологічні тренінги. Для вихователів спеці. груп щомісяця проводилися групові консультації вчителями-дефектологами та психологом, індивідуальні консультації (за запитом вихователів). Для вчителів дефектологів періодично організовувалися семінари-практикуми з найбільш актуальних тем (соціальна адаптація дітей до умов ДНЗ; розвиток спілкування дітей з особливими потребами; особливості художньо-творчої діяльності дітей). Педагоги ДНЗ приймали активну участь у районних та міських методичних об’єднаннях, семінарах; відвідували курси післядипломної педагогічної освіти. За результатами атестації у 2017 році 2 педагоги ДНЗ підвищили свою кваліфікаційну категорію (тифлопедагог Моцак О. А. – «спеціаліст ІІ категорії», дефектолог Постоєнко І. О. – «спеціаліст І категорії»). Деякі моменти методичної роботи потребують удосконалення, більш детального опрацювання. (напрямки роботи: аналізування та узагальнення кращого досвіду педагогів ДНЗ; більш активне використання технології психолого-педагогічного проектування діяльності дітей; розробка власних програм з досвіду роботи дефектологів ДНЗ; поширення кращого педагогічного досвіду спеціалістів ДНЗ через публікації у професійних виданнях; використання різних форм презентації досвіду педагогів ДНЗ )

У минулому навчальному році педколектив ДНЗ приймав активну участь в  підготовці та проведенні конкурсів (на краще виготовлення розвивальних ігор; на краще обладнання куточків природи; на кращу підготовку до літа). Педагоги ставилися відповідально до умов конкурсів, працювали творчо, проявляли ініціативу. Особливо слід відмітити вихователів Ткаченко С.М., Гамзіну Н. Б., Кірсанову Г. В., Максюк А. М.Садова Т.В.  Лисиця Л.М..

Як і усі дошкільні навчальні заклади області, педколектив ДНЗ №340 працював над другим етапом науково-методичної проблеми освітніх стратегій  соціалізації особистості громадського суспільства. Своїм завданням педагоги ДНЗ ставили формування соціально – моральних почуттів та комунікативно – мовленнєвого розвитку дошкільників. Аналізуючи стан роботи в ДНЗ, слід відмітити наступні:

  1.  Роль вихователя  в організації спілкування дітей.Вихователі усіх вікових груп розуміють і підтримують, що саме дошкільний віквідрізняється підвищеною сприйнятливістю до соціальних впливів. Дитина всмоктує в себе все: способи спілкування, взаємини, використовуючи власні спостереження, наслідування дорослих. Особливо слід відмітити вихователів Сакович І.П.(гр.4р.ж.), Лисицю Л.М.( гр.6 р.ж.) та Ткаченко С.М.(спец.гр.6р.ж.)
  2. Ступінь соціальної активності та самостійності дітей. Більшість дітей загальноосвітніх вікових груп  мають достатній (згідно віку) рівень розвитку соціально-моральних, зацікавленість у взаємодії з однолітками та дорослими. Виняток складають декілька дітей, з якими працюють логопеди та психолог ДНЗ. Діти спеціалізованих груп мають з входженням особистості в соціум та з взаємодією з дітьми і дорослими.Тому з дітьми спеціалізованих груп систематично проводиться корекційна робота логопедами, дефектологами та психологом.

В наступному навчальному році педколектив ДНЗ продовжить роботу над обласної науково – методичною проблемою освітніх стратегій соціалізації особистості громадського суспільства.

У минулому навчальному році значна увага приділялась роботі над проблемою інтеграції родинного та суспільного дошкільного виховання. Проводилися усі заплановані заходи, що відбиваються у річному плані.Так, з метою ознайомлення батьків з умовами функціонування ДНЗ, пріоритетними напрямками та основними завданнями освітньої роботи, проводилися загальні батьківські збори. Для більш детального ознайомлення батьків з умовами перебування дітей в ДНЗ, особливостями виховання та навчання систематично організовувалися групові батьківські збори та групові консультації. Батьки кожної дитини також мали змогу отримати індивідуальні консультації вихователів, вчителів-дефектологів, психолога, методиста, медичних працівників лікаря офтальмолога. Крім того, систематично організовувалися батьківські всеобучі, під час яких батькам надавалися теоретичні знання та практичні поради із цікавих для них тем (розвиток художньої творчості дітей; виховання культури поведінки; особливості підготовки дитини до навчання у школі). Систематично (1 раз на три місяці) проводилися Дні відкритих дверей з метою ознайомлення батьків з конкретними умовами виховання дітей у ДНЗ, успіхами та досягненнями кожної дитини. Тема та зміст заходів у дні відкритих дверей визначалися відповідно до основних завдань річного плану освітньої роботи ДНЗ: листопад 2016 року – «Соціально-моральне виховання дітей в умовах ДНЗ»; лютий 2017 року – «екологічне виховання дітей в умовах ДНЗ»; травень 2017 року – «Розвиток образотворчої діяльності дітей в умовах ДНЗ». Також слід відзначити щоденне використання різноманітних наочних засобів у роботі з батьками. Кожна вікова група має спеціально обладнані, естетично оформлені куточки для батьків, у яких представлений цікавий консультативний матеріал, що періодично змінюється. Окремо розміщені фотостенди із фотокартками, які оновлюються кожен місяць і відображають різні моменти життєдіяльності дітей у ДНЗ. Для батьків також представлені виставки дитячих художніх робіт з малювання, ліплення, аплікації, ручної праці. У ДНЗ є окремо оформлена виставка спільних художніх робіт дітей та батьків. Теми робіт визначаються відповідно до сезонних змін («Золота осінь», «Кришталева зима», «Красуня весна», «Яскраве літо») або за бажанням дітей та педагогів («Моє улюблене місто», «Малюємо радість»,  «Чарівний світ казки», «Краса різної природи»). Крім цього, батьки завжди залучалися до підготовки та участі у різних музичних і спортивних святах та розвагах, до спільного з дітьми створення куточків ігор та відпочинку, праці в природі, до щоденної участі у різних аспектах життя дітей ДНЗ. В наявності багато наробок з даної проблеми: плани вивчення родини, розробки консультацій для батьків, конспекти родинних свят, практикуми, анкети, поради та багато іншого матеріалу. Більш детально, як одне з основних завдань річного плану освітньої роботи ДНЗ, розглядалася проблема з формування комунікативно-мовленнєвих вмінь дітей дошкільного віку у співпраці з батьками.

Аналізуючи стан роботи в ДНЗ з комунікативно-мовленнєвого виховання  необхідно виділити наступні питання:

  1. Роль вихователя  в організації спілкування дітей.Більшість вихователів підтримує ініціативу у спілкуванні дітей, використовуючи непрямі прийоми контролю за мовленням дітей(підказка, підтримка, надання мовного зразка у ненав’язливій формі). Однак деяким вихователям треба підвищувати свій лінгвістичний рівень знань, звернути увагу на темп мовлення, образність, на ступінь тактовності й демократичності у спілкуванні з дітьми.
  2. Ступінь мовленнєвої активності та самостійності дітей.Діти усіх груп мають достатній (згідно віку) рівень розвитку  мовленнєвих умінь, навичок( мається на увазі загальноосвітні групи). Діти спеціалізованих груп мають особливості у розвитку мовлення; корекційна робота зкомунікативно-мовленнєвого розвитку постійно, систематично проводиться логопедами, дефектологами та психологом ДНЗ.
  3. Планування роботи з комунікативно - мовленнєвого розвитку дітей ДНЗ у повсякденному житті. Аналіз календарних планів  за 3 місяці дозволяє зробити висновок, що робота з комунікативно - мовленнєвого розвитку планується вихователями систематично, з використанням різноманітних форм та методів. Особливо слід відмітити вихователів: Гамзіну Н.Б.( спец. гр. 4р.ж.), Лисицю Л. М.( 6 р. ж.). Необхідно використовувати більш різноманітні форми та методи в роботі з дітьми вихователям Бобильовій С.І.( спец.гр.6 р.ж.) та Сакович І.П.( 4 р.ж.)

В наступному навчальному році педколектив ДНЗ має бажання приділити  особливу увагу комунікативно - мовленнєвим вмінням дітей у співпраці з батьками.

В 2016-2017 навчальному році педколектив ДНЗ працював з розвитку художньо-естетичних здібностей дошкільників шляхом впровадження нетрадиційних технік образотворчої діяльності. Аналізуючи стан роботи в ДНЗ, слід відмітити наступні питання:

  1. Створення умов для розвитку образотворчої діяльності дітей. В усіх групах є куточки самостійної образотворчої діяльності дітей. Добір та розташування матеріалів відповідає естетичним, педагогічним та віковим вимогам. Особливо слід відмітити вихователівМаксюк А.М.(спец. група 6 р. ж.), Гамзіну Н.Б.(спец. група 4р. ж.). Необхідно приділити більше уваги оформленню куточку вихователям Сєдих А.В. та Бобильовій С.І. (група 6 р. ж.).
  2. Оцінка активності та самостійності дітей.Більшість дітей, відповідно віку, проявляє зацікавленість образотворчою діяльністю. Діти загальнорозвиткових груп мають знання  та уміння відповідно віку та вимог програми «Дитина»;Базового компоненту, активно проявляють творчість та ініціативність. Діти спеціалізованих груп мають особливості у засвоєнні знань та умінь, виявленні творчої активності,корекційна робота з художньо – естетичного виховання систематично проводиться дефектологами у співпраці з вихователями.

 В наступному навчальному році педколектив ДНЗ продовжить роботу з патріотичного виховання дітей шляхом розвитку художньо- естетичних здібностей.

 

У 2016-2017 навчальному році педколектив ДНЗ активно впроваджував у практику роботи вимоги Базового компоненту дошкільної освіти в Україні (нової редакції). Усі питання консультацій, семінарів-практикумів, педрад розглядалися з позицій їх трактування Базовим компонентом. З метою підвищення ефективності праці педколектив ДНЗ вніс відповідні поправки  до самостійно розробленого тематично – блочного планування освітньої роботи з дітьми усіх вікових груп (для вихователів, дефектологів,тифлопедагогів, логопедів, музичних керівників), зразків календарного планування. У наступному навчальному році педколектив ДНЗ буде вдосконалювати форми роботи за Базовим компонентом з метою його найбільш ефективного впровадження.

 

На 2017-2018 навчальний рік педколектив дошкільного навчального закладу №340 визначає такі завдання:

       1. Продовжити роботу з формування соціально – моральних почуттів дошкільників в контексті обласної науково – методичної проблеми освітніх стратегій соціалізації особистості громадського суспільства.

       2. Формувати комунікативно – мовленнєві уміння дітей дошкільного віку у співпраці з батьками.

       3. Виховувати патріотичні почуття шляхом розвитку художньо-естетичних здібностей дошкільників.

       4. Створювати оптимальні умови для спільної корекційно-педагогічної роботи дефектологів, вихователів, батьків з фізичного, психічного, соціального розвитку дітей з вадами зору та з порушенням психологічного розвитку.

 

 

 

МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВА ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ 

 

      Непомітно підійшов час йти до школи. Навчальна діяльність пред’являє великі вимоги до дитини.

      На жаль, деякі батьки вважають, що головне при підготовці  до школи – це навчити дитину читати, рахувати, писати. Спеціальна підготовка, безумовно, важлива, але її недостатньо для успішного навчання в школі. Прийде день, коли знання отриманні до школи,  вичерпаються. Потрібно працювати, але діти не звикли старатися, не навчилися уважно слухати вказівки дорослих й наслідувати їх. Тому так важливо своєчасно потурбуватися про морально-вольову підготовку дитини до навчання у школі. Кожна дитина повинна володіти такими якостями, як самостійність, організованість, відповідальність, наполегливість.

     Перехід з дитячого садка до школи – важливий етап у житті дітей. Дошкільників готують до цього. Одні батьки говорять дітям, що навчання  - це тільки свято. Інші, навпаки, лякають дітей труднощами. Позиція дорослих у цьому питанні повинна бути спокійною та діловою. Головне завдання батьків – виховати у дитини почуття радості  від майбутньої зустрічі зі школою. Як? Краще – за допомогою ігор. Грайте з малюком у школу, підтримуйте такі ігри з однолітками. Частіше згадуйте позитивні випадки зі свого шкільного життя. В жодному разі не лякайте школою. В усій атмосфері вдома повинно бути почуття, що школа – це добре, що на малюка чекає цікава робота, що він починає становитися дорослим. А діти так бажають стати скоріше дорослими. Знання отримані без радощів засвоюються погано. Дуже важливо допомогти на початку шляху до знань. Недаремно говорять: добрий початок – половина роботи.

     Практика показує, що якщо діти до школи мали вдома посильні для них обов’язки, то, як правило, вони навчилися керувати своєю поведінкою й у навчальній діяльності.

Як відноситися до утруднень які виникають у дітей при виконанні різних завдань? У деяких дітей таке зіткнення приводить до втрати інтересу то тієї справи, якою вони займалися. При цьому вимоги дорослих довести роботу до кінця можуть викликати негативне відношення до усіх завдань або наштовхне дітей до спроби робити усе абияк.  Звичайно, дорослому легше виконати за дитину якусь частину роботи. У цьому випадку допускається помилка. З одного боку дітям подається зразок безвідповідального відношення до діла, з іншого – у них укріплюється невпевненість у своїх силах. Крім того, діти звикають, що батьки зроблять важку роботу за них .

 Формування уміння  доводити справу до кінця – важливе завдання. Для цього необхідні відповідні умови. Дитину ніщо не повинно відволікати. Їй важко бути посидючою, якщо під час її занять дорослі  дивляться телевізор, голосно розмовляють. Багато залежить також від настрою дітей на роботу й від того, як вони підготували своє робоче місце.

 

Основні показники морально-вольової підготовленості дитини до школи.

1.     Наявність бажання та уміння уважно вислухати завдання дорослого, зосереджено виконати його, орієнтуючись на способи, які вказав дорослий, на власні знання та уміння.

2.     Емоційно усвідомлені відношення та поведінка з однолітками, дорослими на основі вже відомих норм и правил.

3.     Наявність позитивних суспільно-значущих мотивів діяльності, уміння проявити ініціативу з метою їх реалізації.

4.     Здатність долати труднощі під час реалізації мети.

5.     Уміння достатньо вірно оцінити поведінку однолітків і свою.

6.     Стійкість морально-вольової поведінки дитини  у різних умовах, прагнення та певне уміння долати негативний вплив.

 

Інтелектуальна готовність

 дитини до навчання у школі

 

     «Бути готовим до школи означає не тільки уміти читати, писати, рахувати. Бути готовим до школи означає бути готовим усьому цьому навчитися» (Л. Венгер).

Тести на шкільну готовність частіше складаються з діагностичних процедур на рахування, письмо, читання. Але навчання у школі потребує також уміння:

·        встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

·        порівнювати, аналізувати, групувати;

·        діяти за зразком;

·        діяти творчо;

·        спілкуватися з однолітками та дорослими.

       При підготовці дитини до школи велике значення має виховання у неї внутрішньої потреби у знаннях.

Пізнавальний інтерес характеризує бажання дитини пізнавати нове, уточнювати незрозуміле. Основа пізнавального інтересу – активна діяльність мислення, а позитивні емоції (подив, радість успіху) створюють у дитини впевненість у своїх силах.

Між розвитком інтересу дитини та її знаннями про навколишній світ існує взаємозв’язок . З одного боку інтерес приводить дитину до необхідності набуття знань.          З другого боку знання викликають у дитини бажання розмірковувати.

      В дошкільному віці домінує ігрова діяльність. У школі відбувається перехід до навчальної діяльності, яка у найближчі 11 років стане провідною для дитячого розвитку. У старших групах дошкільного закладу здійснюється поступова підготовка дитини до школи, яка включає в ігрову діяльність елементи навчальної, спираючись на зону найближчого розвитку дитини. До неї входять уміння та здібності дитини виконувати за допомогою дорослого те, що повністю самостійно дитина ще не може робити. Такі здібності тренуються на заняттях та у різних видах розвивальних ігор в дитячому садку.

      Побутові повсякденні ситуації теж багаті на навчальний матеріал. Повсякденне спілкування – це невичерпне джерело навчання та радості взаємовідношень між дитиною та батьками. І у цьому провідна роль належить батькам.

Не намагайтеся розповідати дитині про усе що вона бачить на прогулянках, по телевізору. Для розвитку інтересу дитини більш доцільно стимулювати її активність, появу запитань, прагнення знаходити на них відповіді шляхом спостережень, розмірковувань.

      При ознайомленні дітей з навколишнім світом частіше використовуйте прийом порівняння. Завдяки порівнянню предметів і явищ дитина більш глибоко познає їх. Наприклад, на вулиці міста можна запропонувати порівняти різні види транспорту. Старші дошкільники можуть порівнювати об’єкт за яким вони спостерігають, з об’єктом по пам’яті. Наприклад стан неба увечері та вранці.

Заохочуйте заняття та ігри дітей, допомагайте довести розпочату справу до кінця. Увага батьків, їх участь у дитячих іграх та заняттях особливо радує дітей.

Дитина часто запитує дорослих про те, що її цікавить, просить почитати, розповісти. Читаючи дитині книгу, намагайтеся, щоб дитина не тільки запам’ятала зміст твору. Стимулюйте самостійні розмірковування дитини, запитуйте, чи сподобався їй твір, що почула нового, як би зробила на місці герою.

       Інтереси дитини проявляються у запитаннях. До них необхідно відноситися уважно. Відповідати на них рекомендується так, щоб підтримати допитливість дитини. Питання дорослого: «А як ти думаєш? – стимулює у дитини самостійні розмірковування, укріплює віру в свої сили. Коротка та дотепна розумінню дитини відповідь, - цим повинен керуватися дорослий, відповідаючи на дитячі запитання.

Важливою складовою підготовки дитини до школи може статися знайомство зі школою: як вона виглядає, який шкільний розпорядок, чим займаються діти у школі. Не менш цікавими та пізнавальними можуть стати згадування батьків про свій перший клас, домашні фотографії, перші зошити, враження батьків, що орієнтують дитину на школу, формують реальні уявлення про неї.

       Відношення дорослих до справ дітей також має значення. Якщо вони бачать уважне, доброзичливе, але разом з тим вимогливе відношення батьків до їх діяльності, вони й самі з відповідальністю відносяться до неї.

Важливо так організувати життя дітей, щоб вони не проводили час у бездіяльності, яка породжує лінь.

       Особливу увагу при підготовці до школи звертають на режим дня дітей. Він організує діяльність дітей, виховує почуття часу.

Хай шкільне майбутнє не лякає вашу дитину і вас, а сприймається вами з вірою, щоб будь які труднощі можна подолати, тому що ви любите свою дитину і робите все можливе, щоб наступні 11 років були роками розквіту її здібностей, роками становлення розвиненої особистості, якою ви хочете бачити свою дитину.